Орфографічний словник української мови. 2005.
магістрат — [маг істра/т] ту, м. (на) т і, мн. тие, т іў … Орфоепічний словник української мови
магістрат — у, ч. 1) У Литві, Польщі та Україні (до другої половини 19 ст.), а також у деяких західноєвропейських країнах – орган міського самоврядування; муніципалітет. || Будинок міського управління. 2) У Стародавньому Римі – державна посада консула,… … Український тлумачний словник
магістрат — (лат. наставництво) Адміністративна споруда міського самоврядування (муніципалітету), що переважно відзначалася високою баштою над призматичним обсягом. Нерідко отримувала зв язок з торговельними крамницями, перед якими влаштовувалися аркові або… … Архітектура і монументальне мистецтво
магістратський — а, е. Прикм. до магістрат 1). •• Магістра/тське пра/во варіація римського цивільного права, основана на рішеннях магістратів, що приймаються при реалізації ними своїх судових та управлінських повноважень. Магістра/тський публі/чний проце/с у… … Український тлумачний словник
магістратура — и, ж. 1) У деяких країнах Західної Європи та в дореволюційній Росії – судове відомство; члени цього відомства. 2) Термін виконання обов язків магістрата, державного чиновника. 3) іст. Збірн. до магістрат 2). 4) У США – сукупність усіх державних… … Український тлумачний словник
магістратно-коміційний — а, е: •• Магістра/тно коміці/йний проце/с у римському праві – форма кримінального процесу, що його вів вищий магістрат за участю народних зборів як обов язкової апеляційної інстанції … Український тлумачний словник
маґістрат — рату, ч. Пр. Міська рада, магістрат … Словник лемківскої говірки
Армянский колодец — Страна Украина Названи … Википедия
едил — а, ч. У Стародавньому Римі – посадова особа (магістрат), яка відала громадськими іграми, наглядом за спорудженнням та утриманням храмів, водопроводів … Український тлумачний словник
інтерцесія — ї, ж. 1) У Стародавньому Римі – право посадових осіб (магістратів) призупиняти постанови та дії інших рівних ним або нижчих посадових осіб. 2) В цивільному праві – прийняття на себе чужого боргу, поручительства … Український тлумачний словник
